Модель “перевернутий клас” на практиці
Новий рік під знаком постійних змін? Перевантажена база? Забагато класів? Змініть підхід до проведення уроку! Оберіть модель “перевернутий клас” (“перевернутий урок”)!
Твердження про те, що у вчителів не вистачає часу, сьогодні як ніколи правдиве. Оновлення освітнього законодавства, упровадження новітніх реформ, зміни в навчальних планах та програмах – усе це відбувається в умовах великої кількості учнів, нестачі педагогічних кадрів та годин на вивчення шкільних предметів. Така ситуація унеможливлює використання вчителями інноваційного потенціалу на сто відсотків. Щоб знайти час для інтегрованого підходу до вивчення матеріалу, індивідуалізованого навчання, проєктної діяльності та інших необхідних інновацій, треба від чогось відмовлятися. Порада: відмовтеся від домашнього завдання.
Сучасні учні перебувають під більшим тиском, ніж будь-коли. Вони швидко розуміють, що складання іспитів – це квиток у щасливе майбутнє. Школярам доводиться засвоювати величезний обсяг інформації. Незважаючи на діяльнісний підхід до навчання, що покликаний полегшувати та прискорювати процес засвоєння знань і трансформацію їх у вміння, учні, на жаль, часто не розуміють, навіщо їм усе це знати. Водночас страх перед життєвими невдачами, відчуття відсутності підтримки з боку вчителів та батьків змушує дітей продовжувати зубрити. Із часом багато школярів розчаровуються, що й зовсім не дивно. Насправді вчителі мали б приділяти більше уваги індивідуальній роботі зі школярами. Тоді кожна дитина відчувала б, що вона не самотня на цьому шляху, отримувала б необхідну підтримку та зворотний зв'язок.
Саме такі можливості створює модель “перевернутий клас” (метод “перевернутий урок” / стратегія випередження).
Особливості методу: замість того щоб давати учням домашнє завдання після завершення теми, учитель пропонує самостійно вдома опрацювати теоретичний матеріал наступного уроку.
Як це працює?
Уявіть собі вчительку математики 8 класу, наприклад, на ім’я Катерина. Згідно з освітніми програмами, вона змушена подати за один навчальний рік майже вдвічі більше матеріалу, ніж раніше. Причина цього – Державна підсумкова атестація у дев’ятому класі, яка потребує поглиблених математичних знань. Катерина усвідомлює, що спроба опрацювати з учнями програмовий матеріал традиційним методом призведе до перевантаження школярів і поганих результатів наприкінці року. Саме тому вчителька змінює свій підхід. Вона повідомляє дітям, що віднині домашніх завдань не буде. Натомість її учні мають підготуватися до наступного уроку. Катерина знає, що діти перевантажені, тому, замість читання, подає школярам список коротких відео для перегляду.
Запропоновані відеоролики містять вступ до теми та 2-3 приклади завдань із розв’язками. Якщо учні переглянуть відео, то прийдуть на урок із теоретичними знаннями та базовими уявленнями про розв’язування задач. Завдяки цьому Катерині не доведеться витрачати час на лекцію. Натомість вона одразу роздасть школярам завдання, щоб побачити рівень засвоєння знань, відповідно до якого згодом розподілить дітей на групи та заохотить працювати самостійно.
Протягом цього часу вчителька підходитиме до учнів у класі, які потребують поради або допомоги, та відповідатиме на їхні запитання, а наприкінці заняття повідомить тему наступного уроку та запропонує новий список відео.
Якщо все буде добре, у Катерини з’явиться багато часу для індивідуальної роботи зі школярами: слабший отримає допомогу та підтримку, а сильніший зможе виконати завдання підвищеної складності, щоб не нудьгувати. У результаті всі учні будуть залучені до навчальної взаємодії, оскільки зможуть працювати у власному темпі.
Більше ніяких лекцій, де третина класу нудьгує, тому що вже все розуміє, а інші … їм теж нудно, бо вони нічого не розуміють. Відтак змінюється і роль учительки, яка стає рівноправною партнеркою, цінною порадницею та помічницею в досягненні спільної мети – добре скласти іспити.
Але що ж робити, якщо все піде не за планом?
У таких ситуаціях варто скористатися порадами практиків, які вже мають досвід у застосуванні цього методу.
Так, наприклад, Кеті Гімбар, американська вчителька, зняла серію відео для своїх колег із порадами щодо ефективної реалізації методу “перевернутий клас” (посилання в кінці статті).
Де знайти якісні й методично грамотні навчальні відео?
Відповідь – у нас! Метою проєкту Pi-stacja є надання безплатних навчальних відеоуроків, які охоплюють усю шкільну програму. Зараз на нашому сайті та на YouTube-каналі ви можете знайти відеоколекції з математики, української мови, географії та інтегрованого курсу “Пізнаємо природу”.
Усі відеоуроки готують досвідчені викладачі, а перевіряють професіонали з багаторічним стажем. Фонд Katalyst Education, який керує проєктом, гарантує якість відео.
Підручник – складний і трудомісткий носій інформації для учнів. Натомість тривалість відео Pi-stacja – від 5 до 12 хвилин. Школярі можуть переглядати його декілька разів із будь-якого гаджета будь-де та будь-коли.
А якщо батьки проти, адже вони неохоче дозволяють дітям користуватися комп’ютером удома, оскільки бояться, що малеча буде гратися, а не навчатися?
У такому випадку спробуйте переконати батьків. Якщо не вийде, запропонуйте таким дітям на початку уроку подивитися відео, поки інші виконують завдання. Ви також можете завантажити відеоуроки й розмістити їх на флешці для перегляду на комп’ютері без доступу до інтернету.
Що робити, якщо учні не дивляться заплановані відео?
Спершу перевірте, чи школярі переглядають відеоуроки. Кеті радить заохочувати учнів робити творчі нотатки з відеоролика: у формі інтелект-карти, інфографіки або простої шпаргалки (так, робити шпаргалки – це добре для запам’ятовування).
Якщо виявите, що деякі учні не мають нотаток у жодному з форматів, запропонуйте переглянути відео на початку уроку, у той час як інші однокласники будуть виконувати завдання. Це розвиватиме почуття відповідальності школярів: вони затратять 10-15 хвилин, але зрозуміють, що краще дивитися ролики вдома, а на уроці працювати разом з усіма.
Наприкінці заняття можна також виділити час для виконання креативних, нестандартних видів роботи, які подобаються ваших учням. Це стане своєрідною винагородою для тих, хто добре працює. Так, у гейміфікованому класі запропонуйте бали, які учень перетворить на бонуси (наприклад, звільнення від іспиту чи іншого виду контролю) або на спільні розваги.
Що робити, якщо в деяких учнів немає домашнього комп’ютера з інтернетом?
Це, на щастя, ситуація, яка трапляється дедалі рідше. Відео на YouTube-каналі можна легко дивитися зі смартфона, наприклад, в автобусі дорогою до школи.
Уроки від Pi-stacja також можна завантажити на диск чи флешку. За потреби організуйте короткі позакласні заходи для перегляду відео в актовому залі чи бібліотеці.
А якщо часу все одно не вистачить?
Найкращий спосіб полягає в організації учнівської взаємодопомоги. Факт, що це найкращий метод навчання, підтверджує так званий “трикутник Дейла”.
Ми відправляємо одного із сильних учнів до слабших або встановлюємо канал зв’язку (наприклад, у Snapchat чи Facebook), де школярі мають змогу допомагати одне одному. Крім того, цей процес можна гейміфікувати, щоб учні отримували певну винагороду за допомогу іншим.
Що робити, якщо вчителя звинувачують у ліні?
Буває, педагоги, які використовують відеоролики на уроках, зазнають булінгу. Це виправдовується тим, що вчителі нібито полегшують свою роботу. Кеті Гімбар також спочатку послуговувалася готовими відео з інтернету, але потім почала записувати власні. Вона стверджує, що учні сприймають їх краще. Ви також можете зафільмувати себе біля дошки. Це не складно: запишіть відео за допомогою смартфона або екрана власного комп’ютера. Крім того, можна підготувати презентації та поділитися ними, як це робить Бартоломей Яніцький, учитель історії з Ополе.
А що робити з надлишком часу?
Це, очевидно, не проблема. Учителю постійно не вистачає часу, тому завжди знайде спосіб, як креативно використати вільну хвилинку на уроці.
Але якщо ви виявите, що метод “перевернутий клас” чудово працює і у вас усе-таки залишається час, варто взятися за амбітні проєкти.